Богдан Галета: “Будувати пам’ятник за 500 тисяч безглуздя”

Січень 27 12:39 2014

Видання Dubno.com.ua вирішило поспілкуватись з громадськими  активістами міста,  активними дубенчанами,  що володіють  інформацією про політичну та економічну  ситуацію  в  місті.

          Сьогодні наше інтерв’ю з Богданом Галетою – громадським активістом, політиком, та одним з багатьох небайдужих мешканців Дубна.
Пане Богдан, перш ніж, задати питання про Дубно, висловіть свою думку щодо подій в Києві та ситуації в Україні?

       Можливо це виглядатиме не скромно, проте я не знаю іншої громадської, політичної партії у Дубні, на сайті якої ПОСТІЙНО оприлюднюється інформація, аналіз та оцінка тих чи інших суспільно – політичних подій (в тому числі і місцевих), крім нашої громадської організації – Дубенське громадське самоврядування (http://dubno-gromadske.at.ua/). На більшість з Ваших питань там уже давно є відповіді.

Стосовно нинішніх подій, варто наголосити, що це наслідок і реакція суспільства на ті законодавчі норми, антидемократичні, антигуманні та анти людські умови життєдіяльності, які влада нагромаджувала впродовж 22 років так званої незалежності. Починаючи з прісно відомої «прихватизації» спільного народного майна, використання владних повноважень для збагачення кількох олігархічних кланів, створення в країні Системи Доїльного Устрою та розподіл сфер впливу між цими кланами (в тому числі і політичними) і до найсвіжіших фіскальних тисків влади на народ – податкової, пенсійної, медичної «реформ», – постійно наростало народне невдоволення. Фактично, впродовж цих років відбувалась повзуча узурпація владних повноважень, які нинішня влада вирішила легалізувати і остаточно закріпити законами від 16 січня.

Коли людей вчергове брутально обманули, відмовившись підписувати Угоду з Європейським Союзом, вони вийшли на Майдан висловити власну думку щодо такого одноособового рішення шляхом мирного протесту. Адже це була ще одна надія на приєднання України до цивілізованих, демократичних, справедливих, європейських норм розвитку і життя. Натомість, їх жорстоко побили. Закономірно, що це викликало відповідну реакцію у суспільстві, яке збурилось у своїй єдності проти такого звірячого «діалогу» влади з власним народом. Зауважу, що лише агресія влади, її намагання шляхом ескалації фізичного і психологічного насильства, знущань, побоїв, людських смертей змушує кожну нормальну людину захищати свою сім’ю, себе, своїх дітей. Зрештою – своє вільне і щасливе майбутнє, на яке ми, українці, заслуговуємо.

 Як виставитесь до захоплення активістами адмін будівлі ОДА у Рівному? Чи захоплення держустанов вирішить ситуацію в місті, державі?

Зверніть увагу – це наші, народним коштом збудовані і призначенні для нашого з вами обслуговування – будівлі. Як можна захоплювати те, що належить народу? Інша справа, що влада чомусь возвеличила їх у ранг установ, відвідати які можна лише за спец пропуском та через міліціянтські кордони. Це теж показово у ракурсі монополізації владних повноважень, обмеження конституційних і законодавчих прав громадян. На мою думку, це не захоплення, а повернення права громади на самоорганізацію, на само вирішення питань спільно з народною владою. Я буду щасливий, коли там будуть співіснувати народом обрані владні структури і Ради Громад, які допомагатимуть вирішувати проблеми громадян шляхом контролю за цією владою.

Тому я пропоную щоденні чергування у Народних будівлях представників Народної Ради, Народних депутатів, Народних активістів для оперативного вирішення гострих проблем дубенчан, жорсткого Народного контролю за діяльністю посадових осіб, органів влади.

 Тепер про Дубно. Міський голова відразу після початку Євромайдану в Києві почав організовувати «народне віче» у Дубно. Постає питання, мер балотувався від партії регіонів та комуністів (від Бюту, інших сил), проте його підтримали провладні партії. Чи говорить це про зраду міського голови тим партійним домовленостям? Чи, можливо, міський голова «діє по ситуації» в державі?

Дещо не так. Стосовно віче, ми неодноразово вимагали від нинішнього і попереднього міського голови запровадити практику обговорення та вирішення особливо важливих, для міста, проблем шляхом періодичних загальноміських віче. Але владі, яка підбирає своє оточення (працівників, членів виконкому, радників, громадську раду, тощо) за іншими принципами, не потрібно такої прозорості, відкритості, гласності, критики. Адже люди, які це вимагають, створюють дискомфорт, заважають використовувати владу у власних інтересах та в інтересах провладного оточення. Лише зараз, коли ситуація загрожує відповідальністю, вигідно підстрахуватись колегіально прийнятим рішенням.

Далі, коли у якомусь напів таємному режимі збирали депутатів для прийняття першого звернення до Януковича стосовно побиття людей на Майдані 30 грудня, нас не запросили, бо знали нашу жорстку позицію щодо тих відфільтрованих і дозованих словосполучень, які пропонувались нашими місцевими «опозиціонерами». Зокрема, в зверненні, підготовленому провладним оточенням, вони називали Януковича «лідером, який приведе країну у Європу».  Уже це викликало наше обурення, ми вимагали включити в текст листа вимогу відставки Президента. Зрозуміло, що у ком партійців, яким у свій час був міський голова і його найближчі посадовці у міській владі, така вимога викликала неабиякий переляк, тож було прийнято «толерантне» звернення, яке потім – уже не публічно – ніби-то відмінили у суді.

Щодо того, ким був висунутий на посаду міського голови В. Антонюк, це загальновідомо: БЮТом та Фронтом Змін і підтриманий партією Регіонів (!) та еск-соратниками – комуністами (!). Чи відступив він від партійних принципів – а які ідеологічні принципи є у цієї політичної сили?

 Розкажіть про політичну ситуацію в місті. Є міський голова, є депутати та більшість, була відставка секретаря ради. Хто наразі є лідером міста? Висловіть свою думку.

Спочатку, щодо лідера. Що Ви маєте на увазі? Політичного лідера – з чіткою народоорієнтованою ідеологією, з принципами справедливості, правди, відкритості, порядності, з публічною активною позицією – я не бачу. Можливо, нинішня ситуація викристалізує нових, молодих лідерів. Бачу, що вони з’являються, вони хочуть, вони можуть і їх потенціал має бути зреалізований. Вони дуже швидко вчаться, маю надію, що швидко зрозуміють, чому не так і як це виправити. Саме цього боїться гнилий політикум – такого розуміння і такої конкуренції. Єдине, чого побоююсь я – щоб їх не заколисали і не приспали увагу, щоб не навішали локшини і не розвели професійні політичні лохотронщики. Такий сценарій вже досить успішно реалізовується і дехто щиро та наївно руко плеще цим довгоочікуваним «змінам».

 Як ви оціните співпрацю влади Дубна з політичними партіями, громадськими організаціями

       Ми вважаємо, що жодної співпраці немає, є банальне окозамилювання для «галочки». І якісь позалаштункові інтереси з тими ж очільниками «ручних» політичних партій та громадських організацій. На цій фальші побудовано місцеве, так зване «самоврядування». Нашу громадську організацію навіть приміщення позбавили, відключили світло і тепло, а Ви про якесь «сприяння», «співпрацю».

До речі, у тому приміщенні знаходилось і підприємство, яке я очолюю. Підприємство, яке стабільно, впродовж багатьох років поспіль є одним з лідерів в Україні у своїй галузі. На якому працюють дубенчани, теж українці і теж патріоти своєї держави. Слово і діло –  дволика сутність цієї міської влади.

 Чи можете Ви порівняти політичний рівень діяльності міського голови Василя Антонюка з його попередником Леонідом Дудком?

       Де Ви бачите політичну діяльність? Публічну – так, статус вимагає бути присутнім.  Якщо під політичною діяльністю підрозумівати здатність вчасно перефарбуватись, перетворитись з «поміркованого» господарника в ситуативного опозиціонера – так, така «діяльність» є найпершою ознакою цих людей. На мій погляд, сьогодні політику перетворили у прибутковий і вигідний бізнес. Торгують посадами, кар’єрою, тендерами, бюджетними можливостями, навіть розкрученими партійними брендами.

Політик, в першу чергу, це лідер з чітко визначеним світоглядом та ідеологією, це публічний, активний і яскравий діяч, який не читає з папірця лекцій про, скажімо, етику поведінки в державних закладах, а з усією рішучістю відстоює права громадян. Хто рішуче викорінює беззаконня,   безкомпромісно бореться за правду і справедливість, жорстко критикує будь – які прояви використання владних повноважень у власних чи кланових інтересах, часто оприлюднює власну точку зору на ті чи інші суспільно важливі проблеми, усіляко сприяючи розбудові демократичного, правового, прозорого, відкритого, вільного та заможного суспільства. Усе інше – фальш, обгортка.  На яку, на жаль, продовжують купуватись легковірні.

 Оцініть вплив на місто екс-мера Леоніда Дудка?  (політичний, економічний, суспільний, тощо)

На минулих місцевих виборах партія «Наша Україна», яку представляв міський голова Л. Дудко і кому були підпорядковані усі бюджетні установи та організації міста, отримала таку ж кількість голосів, як місцева «Свобода». Депутатська фракція «НУ» (якої, де-факто, не існує), входить в депутатську групу міського голови разом з партією регіонів. Які ще Вам навести аргументи?

Його намагання осідлати «брендовий» проект Віталія Кличка, думаю, не надто допоможе. Майдан змінив людей, вони стали розуміти, що політики такого типу є банальними пристосуванцями у найгіршому значенні цього слова. Політичними альфонсами, якщо точніше.

Єдине, у чому він ще має вплив, це, звичайно економічний. В розумінні частки прибутку будівельного бізнесу його родини з міського бюджету. Хоча, звичайно, прибутки уже не такі, як це було при владних можливостях.

Чи є у місті колуарні особи (не публічні), що впливають на прийняття рішень? Якщо так, чи можете їх назвати?

       Ви маєте на увазі прийняття владних рішень? Звичайно, що є. Це родинні впливи – в першу чергу, як же інакше. Далі – оточення і бізнес, якому зобов’язаний виборчою компанією і підтриманням рейтингу. Далі – «дальнім» і близьким впливовим особам, які перебувають на високих посадах.  А ще політичні складники… Та що говорити – проаналізуйте склад виконкому, інші дорадчі органи та комісії – там немає випадкових, простих людей. Усі – «комфортні»  чи «потрібні». Ось тому у нас таке «народовладдя», ось тому народ і виходить на Майдани.

 Розкажіть економічну ситуацію в Дубно.  Громадські активісти говорять, що є проблеми з бюджетом і міська влада не може «не пережити» зиму…

Пережити переживемо – вмирати ж через це ніхто не збирається. Український народ ще й не таке пережив. Інша справа, що дійсно коштів не вистачає на найнеобхідніше, не говорячи про якісь перспективні проекти. І тут об’єктивно, не вина міського голови. Така економічна, соціальна політика вищої влади. Система, яка працює на споживання і збагачення, а не на розвиток і перспективу.

В компетенції ж міської влади – використати хоча б ці мізерні кошти з максимальною ефективністю, по справедливості і – прозоро. Ось це уже на совісті міського голови і депутатів, чи по совісті це робиться. Тому я неодноразово наголошував – будувати пам’ятник коневі у такий важкий час за 500 тисяч гривень – не тільки марнотратство і безглуздя. Купувати за 300 тисяч гривень дитячий майданчик, коли місцеві підприємці брались виготовити аналогічний за вдвічі меншу ціну…  розумієте, на які думки це наводить. І таких прикладів безліч. Особливе обурення викликають такі речі, як приховування подібної інформації, спроба видавати нас – хто бореться проти подібного – провокаторами. Та нам не звикати, народ має це знати, буде це знати і має можливість це припинити.

Чи можете Ви описати проблему Громадської Ради у місті? Чому у всіх містах її створюють дійсно всі громадські організації, а у Дубно це все відбувається під проводом Ерни Шевчук, яка є чиновником. Чи не вважаєте це бажання зробити громадський вплив на місто «ручним» або лояльним?

              Громадська рада у тому вигляді, як вона була задумана владою, мала прислуговувати владі для підтримання казочки про «єднання» народу і влади. У такий спосіб, місцева влада отримувала потрібне їй «погодження» буцім-то від усієї громади на підняття вартості житлово-комунальних послуг, проїзду у пасажирському транспорті, інших, «потрібних» владі, рішень. Порядок створення, діяльності, повноваження та функції ГР виписані в Постанові Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Термін повноважень такої ГР – два роки.

Зазвичай,  влада формує навколо владні органи, різноманітні комісії, в тому числі і Громадську Раду, з числа лояльних, «комфортних» людей, які не створюють особливих незручностей з «незручними» питаннями, «нездоровою» цікавістю, непохитною принциповістю, тощо. Подібний сценарій застосовувався не один раз, але ми вирішили зруйнувати таку схему і подали свої пропозиції при формуванні нової ГР. Далі почались цікаві події, адже, як ми знаємо, місцева влада намагається приховати від громадськості багато пікантних та негативних подробиць владної життєдіяльності. Для прикладу, не зважаючи на наші звернення навіть до прокуратури, міська влада продовжує приховувати дані про кількість благодійних внесків та їх використання. Тож така «нездорова», на їх думку, цікавість до подібних питань загрожує стати відомою широкій громадськості. Що, в свою чергу, неабияк лякає провладну коаліцію.

Тому, всупереч вимогам законодавства, в склад Громадської Ради при виконавчому комітеті Дубенської міської ради було незаконно включено заступника міського голови з питань зв’язків з громадськістю Е. Шевчук. Були й інші порушення норм закону, проте ми вважали за головне не дати використати цю структуру для підтримки антинародних, шкідливих для дубенчан, рішень. Тому вони перетворили цю раду у бездіяльний, «яловий» орган, рішення якої практично не виконуються. Тобто, як прийнято у бандитському світі – немає Ради – немає проблеми.

Які три основні проблеми міста Ви бачите? (економічна сфера, соціальна, ЖКГ, тощо)

       Чому тільки три? Яку галузь не візьміть – скрізь критична маса проблем. ЖКХ – величезна проблема, пов’язана з тим, що ця структура уже не може, а інший, альтернативний механізм надання послуг для населення ще не запускаються у «серійність». Значить, комусь вигідно ловити рибку у цій вакханалії. Освіта – суцільна проблема, починаючи, знову ж таки, з запровадження світового досвіду побудови навчально – виховного процесу і позашкільної зайнятості учнів. Медицина – глобальна проблема, починаючи з невиконання конституційних гарантій і закінчуючи світовою практикою впровадження страхової і сімейної медицини. Соціальна сфера – це взагалі катастрофа. Хіба можна всерйоз говорити про соціальний захист малозабезпечених категорій громадян при таких мізерних виплатах і при тотальному скороченні переліку самих категорій? Яка вже культура, який спорт? До того ж, місцева влада, під виглядом матеріальної допомоги малозабезпеченим категоріям громадян надає по кілька десятків тисяч гривень ніби на лікування чиновникам, простим же дубенчанам – по 50, вкрай рідко по 100 грн.

Звичайно, головна, ключова проблема загальнодержавного рівня – це кошти, вірніше їх відсутність. З року в рік їх катастрофічно не вистачає, бо вони банально розкрадаються чиновниками при владі. Фактично, це практика  узаконеної, додаткової плати за місце на дійці. Доїш – ділишся – тримають, не здадуть.

Країна не розвивається, людям не створюють законодавчих, нормативних, соціальних стимулів до праці. Навпаки, раз-по-раз посилюють фіскальний тиск на тих, хто працює. Тотальний контроль, непомірний податковий тиск, численні дозвільні процедури (документи), прямі і непрямі побори душать будь-яку трудову ініціативу.

Але це тема окремої розмови.

 

           Насамкінець, хочу сказати, що ці дикі і страшні речі давно відомі, їх озвучують скрізь і усюди небайдужі люди. Це відбувається давно, при різнокольорових владних режимах. Іноді, навіть, спіймають якогось «цапа – відбувала», наподобі судді Зварича. Система залишається діючою, її назва – Система Доїльного Устрою. Вона дістала усіх і призвела до нинішнього протесту, до Народної Революції. Чи зможе народ само організувати само порятунок, створити і забезпечити функціонування нової – народоорієнтованої – системи суспільно – політичного і владного устрою, покаже час. Судячи з місцевих подій – навряд, це все-одно, що товкти воду в ступі. Тому довга і важка дорога нас чекає…  Все залежить від того, чи скристалізується група нових, молодих, активних людей для реалізації змін на усіх рівнях влади, в тому числі місцевої.

          Чи знайдеться стільки порядних, чесних і – розумних людей?…

Дякуємо за розмову.

27.01.2014